Україна потребує зовнішніх гарантій безпеки, найефективнішою з яких є вступ в НАТО – виступ Секретаря РНБО України Олексія Данілова на Halifax International Security Forum
Дякую вам за можливість виступити на цьому поважному зібранні.
Перед Україною стоїть екзистенційний виклик. Президент України Володимир Зеленський чітко детермінує нашу стратегічну мету - збереження держави і людей, забезпечення розвитку нації і зростання добробуту населення.
На цьому шляху Україна стикатиметься з великою кількістю загроз, викликів, проблем.
Насамперед, необхідно деокупувати всю територію України у кордонах 1991 року та убезпечитися від повторення агресії у майбутньому.
Характер бойових дій на фронті змінюється. Суто військових заходів для досягнення поставлених цілей недостатньо. Необхідний комплексний підхід, який включатиме взаємоузгоджені заходи у воєнній, політичній, економічній, фінансовій, промисловій, технологічній, дипломатичній, соціальній, гуманітарній сферах тощо.
Усвідомлюємо відмінність цілей України та окремих західних партнерів стосовно Криму. Крим – це скринька Пандори в сенсі незаконного приєднання чужої території. Питання повернення Криму – статусне питання для світоустрою, це лакмус для Заходу і тест для України.
Необхідним є повернення Україною статусу морської держави, розвиток всіх притаманних складових. Йдеться про відновлення вільного судноплавства, розширення морських транспортних сполучень в інтересах економіки та експорту, зокрема в контексті забезпечення міжнародної продовольчої безпеки, розвиток суднобудування, формування сучасних військового і торгового флоту.
Україна потребуватиме посиленої військово-технічної та фінансово-економічної допомоги з боку західних партнерів. Водночас необхідною є зміна підходу з надання допомоги дозовано, обмежено та невчасно.
Україна потребує зовнішніх гарантій безпеки, найефективнішою, але не єдиною і винятковою з яких є вступ в НАТО. Після війни Україна бажає зайняти гідне їй місце у новій архітектурі європейської та світової безпеки. При цьому вона готова відігравати роль відповідального учасника, контрибутора (а не споживача), надійного партнера у рамках цивілізованого світу, заснованого на правилах і демократичних цінностях. Україна має стати яскравим прикладом країни високотехнологічного типу розвитку.
Дуже важливим є чітко рухатись до реалізації Формули миру Президента України Володимира Зеленського.
Вкрай важливою є робота з українським суспільством, оскільки Росія повернулася до ідеї дестабілізації України зсередини через свою фронду, агентуру впливу, дезінформацію.
Критично важливими є припинення політичних суперечок, спекуляцій навколо виборів, єдність еліт. Саме на це спрямовані дії Президента України Володимира Зеленського, який потребує підтримки у тому числі з боку партнерів.
Фінансове та соціально-економічне виживання України у 2024-2025 роках потребує міжнародної та внутрішньої мобілізації.
Українська влада активізувала боротьбу з корупцією, роботу зі створення сприятливого бізнес-клімату, страхування військових ризиків. Як результат, навіть попри війну, Україна вже є предметом економічного та інвестиційного інтересу з боку компаній з усього світу. Наприклад, США, Німеччина, Італія, Туреччина вже розглядають локалізацію власних виробництв, насамперед в оборонній індустрії, на території України. Закликаємо й інших партнерів не чекати на завершення війни в цьому плані.
Післявоєнний період буде супроводжуватись необхідністю вирішення надскладних проблем перехідного періоду до мирного життя. Пріоритетними завданнями є відновлення інфраструктури та економіки, подолання гуманітарної і демографічної кризи, відновлення зруйнованого війною довкілля, посилення спроможностей державних інституцій, розбудова політичної нації і багато іншого. Йдеться також про реінтеграцію деокупованих територій, внутрішньо переміщених осіб і біженців, демобілізацію та соціалізацію учасників бойових дій.
Не менш важливим є виконання державою нових запитів суспільства. Український народ не дозволить нав’язати йому життя по-старому. В Україні існуватиме потужний суспільний запит і відповідна налаштованість йти на кардинальні зміни.
Виходом вбачається докорінна національна трансформація післявоєнної України за допомогою партнерів з інвестуванням у «глобальний проєкт Україна» у надвеликих масштабах і створенні цілих систем під ключ.
Рух до членства в ЄС для нас є неймовірною підтримкою на цьому шляху. Він створює базу для впровадження відповідних регуляторних рамок, стандартів державного управління, заснованих на верховенстві права, прозорості і підзвітності влади. Проте в контексті членства в ЄС, у України є більш амбітні цілі бути не другорядною аграрною країною, натомість стати східно-європейським технологічним, промисловим і логістичним хабом.
Загалом на порядку денному стоїть питання зміни в Україні підходів до мислення, стратегування, запровадження нової філософії державного управління і суспільного життя у цілому.
Шановні пані та панове!
Стратегічні цілі росії є абсолютно протилежними українським. Це знищення держави Україна та поглинання українського етносу в рамках «руського миру».
Кремль не збирається відмовлятися від цієї мети, готується до тривалої війни. Росія змогла адаптуватися й постійно вливає кошти в оборонну сферу. Росія виявилась стійкішою до західних санкцій, ніж очікувалось. Економіка країни все більше переходить на військові рейки. Можлива тотальна мобілізація після президентських виборів 2024 року.
Розвинувшись завдяки Заходу у рамках глобальної системи управління, з 2008 року Росія системно і систематично руйнує світовий порядок, нехтує основоположними нормами і правилами, міжнародними актами. Апогей - анексія Криму у 2014 році та повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році. З 2014 року Росія порушила близько 400 міжнародних договорів, зокрема Будапештський Меморандум, Статут Організації Об'єднаних Націй, низку конвенцій ООН, Гельсінські угоди.
Президентські вибори в РФ 17 березня 2024 року – знакова дата для Кремля. Після чергової інтронізації Путіна відбудеться цементування режиму, по суті руки будуть розв’язані. Тому в України та світової спільноти є 3-4 місяці для відповідної підготовки.
Реальне майбутнє Росії є туманним. Але в нинішньому імперському вигляді вона буде становити загрозу сусідам, Європі та світовому порядку. Ми вважаємо, що найбільш ефективним способом унеможливлення повторної агресії є контрольована декомпозиція росії на декілька частин. Адже розпад росії автоматично призведе до демонтажу путінського режиму, десуверенізації рф, а також її денуклеаризації і демілітаризації.
Я б сильно перебільшив, якщо б сказав, що маю відповіді на складні і слушні запитання у контексті фрагментації росії. Який план з мінімізації ядерних ризиків, нерозповсюдження біологічної, хімічної та іншої зброї масового ураження? Що робити з потоком біженців у разі входження росії в ситуацію громадянської війни? Яка має бути політична стратегія взаємодії з новими територіальними утвореннями на теренах росії? Але відповіді на ці запитання і рішення мають бути знайдені спільними зусиллями і в самий найближчий час.
Україна занепокоєна тим, що серед окремих партнерів активізувалися дискусії з приводу необхідності проведення перемовин, консультацій, зустрічей з росіянами щодо обговорення проблематики війни в Україні, припинення вогню і т.д. Все це від рудиментного страху перед Росією. Боятися її не слід, що довела Україна. Натомість з боку демократичного світу потрібна «жорстка відповідь», оскільки рф розуміє тільки мову сили. Говорячи ж про боротьбу українців, як сказав Президент В.Зеленський, – «Не можна втомитися від боротьби за своє життя».
Ми також тверезо оцінюємо світові процеси.
Світ перебуває у турбулентності. Відбувається зростання геополітичної конкуренції між Вашингтоном і Пекіном. Все частіше лунають месиджі про новий світовий порядок, багатополярний світ і т.п.
У більш широкому сенсі йдеться про боротьбу між демократією і тиранією. Росія є загрозою для України, Китай – основна загроза для США, а союз Китай-Росія-Іран – виклик для всього світу. Якщо не відбудуться зміни у ставленні Заходу до Росії, зміни у самій Росії, то через 15-20 років світ очікує нова «вісь зла», до якої увійдуть не тільки КНДР, Китай, Іран та РФ, але й деякі європейські країни.
Події на Близькому Сході, внутрішньополітична ситуація в США та деяких інших західних державах впливають на підтримку України. Виходимо з того, що на зовнішньому треку складатиметься непроста для України ситуація. Увага до України можливо падатиме через прогнозовані конфлікти на Близькому Сході, Балканах, Кавказі, Центральній Азії, навколо Арктики та за володіння ресурсами. На Заході відчуватиметься втома від війни. Але треба спільно працювати над консолідацією союзників і партнерів щодо подальшої підтримки України.
Ми вітаємо ті сміливі сили на Заході, які вимагають від своїх урядів чітко окреслити національні інтереси у російсько-українській війні, конкретні цілі, які повинні бути досягнуті, часові рамки тощо.
Шановні пані та панове!
Україна та Український народ будуть боротися до кінця. Ми впевнені у своїй перемозі. Ми чітко знаємо і декларуємо, що є для нас перемога у війні і перемога у мирі.
Питання в тому, що є перемога для Заходу?
Чи збирається Захід перемогти у своїй війні, яка називається геополітичною конкуренцією?
Чи збирається відстояти свій світ, заснований на правилах і цінностях?
Якщо відповідь «так», то наша спільна перемога над Росією - це чудова нагода для розбудови нової України, нового регіону, а також забезпечення умов, щоб зробити світ знову безпечним.
Народ України свідомо зробив свій цивілізаційний вибір: усі соціологічні дослідження останніх років це підтверджують. Ми можемо і маємо доєднатися до нового глобального проєкту трансформації світоустрою. Ми розуміємо й аналізуємо загальний план та основні тренди. Єдине, чого ми потребуємо, – це визнання партнерами цього нашого розуміння і спільна робота над архітектурою вбудовування України в цей проєкт.
Україна має всі шанси стати стратегічним проєктом Заходу, який продемонструє всю силу життєздатності демократії та відстоювання загальнолюдських цінностей. Захід має підтвердити, що він є і залишається Першим, а переможна Україна буде слугувати переконливою історією у сучасному протистоянні рабства і свободи!
Дякую за увагу!