Посилюємо санкційний тиск на агресора: підсумки травня

У травні Президент України ввів у дію низку рішень Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій. Загалом обмеження запроваджено проти 348 суб’єктів: 224 фізичних осіб, 95 юридичних осіб та 29 суден.

Санкційна політика у травні була спрямована на ключові напрями:

— російський військово-промисловий комплекс, зокрема підприємства, які забезпечують виробництво комплексів С-300 і С-400, ракет «Іскандер», «Тополь» і «Ярс», порохів, ракетного палива та боєприпасів;

— виробників електроніки, систем радіотехнічної розвідки, РЕБ, програмного забезпечення та комплектуючих для російських дронів і ракет;

— компанії та посередників, які допомагають росії отримувати високотехнологічне обладнання та електронні компоненти в обхід міжнародних санкцій;

— російських військовослужбовців і командирів, причетних до ракетних ударів по українських містах, критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах, зокрема по лікарні «Охматдит»;

— морську логістику держави-агресора, включно з 29 суднами, які використовуються для перевезення озброєння, військової техніки, боєприпасів та особового складу;

— керівників стратегічних підприємств рф, компанії енергетичного сектору та структури, що формують фінансову основу для продовження агресії;

— іноземні компанії та громадян третіх країн, які сприяють виробництву безпілотників і балістичних ракет для росії або допомагають обходити міжнародні обмеження.

Україна продовжує працювати над синхронізацією санкційних режимів із ЄС — і санкційні рішення у травні це підтверджують.

Санкційна політика залишається одним із ключових інструментів послаблення військового та економічного потенціалу держави-агресора. Наразі триває спільна робота над новими європейськими санкціями.

Потрібно і надалі посилювати тиск на росію та всіх, хто допомагає їй продовжувати агресію.