Олександр Литвиненко: Розробка Української доктрини потребує активної участі вітчизняних вчених

Науково-технологічна політика держави необхідна для успішного соціально-економічного розвитку України. На цьому у вівторок, 11 червня, під час зустрічі з вітчизняними вченими акцентував Секретар РНБО України Олександр Литвиненко.

В ході діалогу він запросив науковців долучитися до роботи над Українською доктриною, яка розробляється за дорученням Президента України Володимира Зеленського.

Олександр Литвиненко підкреслив, що Українська доктрина має стати основою трансформації держави, розробка якої неможлива без активної участі вітчизняних вчених.

«Україна має вийти з війни переможцем, а далі перед нами постане серйозне завдання – відновлення економіки, а без якісної науки, без прогресивних підходів та технологій зробити це неможливо», – зазначив Секретар РНБО України. Саме тому важливо підтримати українську науку і дати можливість вченим працювати на відбудову і підвищення обороноздатності України.

З цього приводу Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній зазначив, що розробки українських науковців у галузі безпеки і оборони нашої держави реально працюють вже сьогодні. Однак для більш дієвого розвитку потрібно визначитися з пріоритетами.

Директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов звернув увагу на те, що майбутня Українська доктрина має включати стратегію науково-технологічного та гуманітарного розвитку України. Однак для цього необхідно провести аудит наукових дослідницьких спроможностей.

Під час спілкування була висловлена думка, що Україна має всі можливості і спроможності стати справжнім науковим хабом.

«Наукова держава – це, перш за все, мотивація для науковців, аспірантів, студентів, школярів, для молоді, яка прагне працювати для своєї держави», –  наголосила завідувачка кафедри теорії чисел EPFL (м. Лозана) Марина Вязовська – друга в історії жінка, яка отримала медаль Філдса, найпрестижнішу відзнаку у математиці для молодих науковців.

Наприкінці зустрічі Олександр Литвиненко підкреслив, що у майбутньому документі важливо акцентувати увагу не на державоцентричності, а на людиноцентричності підходів у визначенні пріоритетів у сфері національної безпеки і оборони.

Для нас важливо захистити не тільки нашу країну, а й треба дбати про безпеку кожної людини», – підсумував Секретар РНБО України.

Учасники зустрічі висловили спільну думку, що доктрина має отримати мандат суспільної підтримки.

Серед запрошених на зустріч:

• Анатолій Загородній, Президент Національної академії наук України;
• Володимир Горбулін, перший Віце-президент НАН України;
• Сергій Пирожков, Віце-президент НАН України;
• Олег Рафальський, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України;
• Олександр Богомолов, директор Національного інституту стратегічних досліджень;
• Максим Паламарчук, керівник центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
• Віктор Кіктенко, завідувач відділу АТР Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, президент ГО «Українська асоціація китаєзнавців», член Європейської асоціації китаєзнавства;
• Олексій Новіков, директор Навчально-наукового Фізико-технічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського, доктор технічних наук, професор;
• Дмитро Ланде, завідувач кафедри інформаційної безпеки Навчально-наукового Фізико-технічного інституту КПІ імені Ігоря Сікорського;
• Ольга Іляш, професорка кафедри економічної кібернетики КПІ ім. Ігоря Сікорського, Національний експерт ООН з промислового розвитку;
• Христина Гнатенко, професорка кафедри теоретичної фізики ім. проф. Івана Вакарчука Львівського національного університету імені Івана Франка, наймолодша докторка фізико-математичних наук в Україні;
• Олександр Кордюк, фізик-експериментатор, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, запрошений науковцем у IFW Dresden, IPHT Jena та Амстердамському університеті, член-кореспондент НАН України;
• Ганна Толстанова, професорка кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка, член Британського фізіологічного товариства. Член редколегій: «Frontiers Pharmacology», «Український біохімічний журнал»;
• Марина Вязовська, завідувачка кафедри теорії чисел EPFL (м. Лозана), у 2016 році отримала одну з найпрестижніших математичних нагород світу – «Премію Салема».