О. Турчинов: Гідне грошове забезпечення військовослужбовців стає питанням національної безпеки країни

Четвертий рік триває військова агресія проти нашої країни. Саме солдати та офіцери Збройних Сил України та інших військових формувань завдяки своїй мужності та героїзму, ціною великих жертв змогли зупинити ворога та звільнити частину наших територій.

На жаль, ми стали звикати до щоденних втрат, яких продовжують зазнавати наші війська. Але за цими сухими цифрами втрат стоять величезні особисті трагедії - батьків, дружин, дітей... За цими цифрами -  життя мужніх патріотів України.

В умовах щоденних бойових дій, постійних обстрілів та провокацій наші солдати та офіцери несуть службу, яка вимагає неймовірного нервового та фізичного навантаження, щохвилини ризикуючи своїм життям. Наш обов'язок - не тільки проголошувати патетичні промови про захисників країни, про повагу до них та їх авторитет у суспільстві, наш обов'язок - не тільки забезпечити армію сучасною зброєю та військовою технікою, зручним та якісним одягом і взуттям...  Але, що принципово, ми повинні зробити все, щоб грошове забезпечення наших військовослужбовців відповідало їх важливому місцю в суспільстві. Доходи наших військових повинні на гідному рівні забезпечити потреби їх родин.

У 2015 році було ухвалене важливе рішення щодо підвищення фінансування ЗСУ, зокрема, визначено мінімальне грошове забезпечення для солдат-контрактників у 7000 гривень на місяць. Це фактично дало змогу створити контрактну професійну армію. Але проблема в тому, що зараз вже друге півріччя 2017 року, а ситуація з фінансовим забезпеченням військових практично не змінилась.

Водночас для державних службовців протягом останніх двох років відбулося значне підвищення заробітної плати. Так, наприклад, багато керівників департаментів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, починаючи з 2016 року, отримували зарплату, яка перевищила 30 тисяч гривень на місяць. Для порівняння, сьогодні сукупний місячний дохід з преміями, надбавками та бойовими виплатами командира бригади - полковника, який воює на передньому рубежі, в середньому складає 19500 гривень.

Посадовий оклад керівника департаменту центрального органу виконавчої влади - 9115 гривень, доплата за ранг - 800 гривень. А у комбрига посадовий оклад - 1200 гривень, а за оплачене кров'ю звання полковника він отримує додатково ще «аж» 135 гривень. До речі, навіть оклад державного службовця нижнього рангу (спеціаліста), який працює в центральних органах виконавчої влади, значно перевищує оклад бойового комбрига, та складає 4200 гривень.

Я не пропоную зменшити зарплату чиновникам. У всьому світі держслужба - це відповідальна та пристойно оплачувана праця. Я вимагаю при бюджетному плануванні, яке відбувається зараз, значно підвищити грошове утримання наших військовослужбовців!

Оклади військових не можуть бути меншими, ніж відповідні оклади держслужбовців, які працюють у затишних кабінетах центральних органів виконавчої влади. Доплата за військові звання не може бути меншою, ніж доплата за ранг держслужбовця!

Грошове забезпечення військовослужбовців має бути орієнтиром для зарплати на державній службі. Причому з урахуванням всіх неконтрольованих сьогодні в держорганах преміальних винагород. А отже, якщо виникає бажання збільшувати зарплату чиновникам, це повинно відбуватись тільки після її пріоритетного збільшення для військовослужбовців.

Оклади за військові звання наших солдат і офіцерів (ганебні 5 гривень за кожне чергове звання!) не змінювались з 1999 року! Вони разом з посадовими окладами повинні бути негайно переглянуті і стати основою грошового забезпечення військовослужбовців.

Структура грошового забезпечення українського військовослужбовця має відповідати стандартам НАТО, де не менше 70-80% - посадовий оклад і доплата за військове звання. У нас зараз цей показник становить 10-15%.

Сьогодні гідне грошове забезпечення солдат і офіцерів - питання професійності та боєздатності наших ЗСУ та інших військових формувань. Це питання надійності нашої оборони, врешті-решт, це питання національної безпеки! Відповідні пропозиції щодо формування оборонного бюджету нашої країни я надіслав до Кабінету Міністрів України. Коли хтось з чиновників не погоджується з цим, у них є можливість довести свою позицію у фронтовому окопі.